Сказати, що кохаю - ні,
Напевно то здалось мені.
Сказати, не кохаю - так,
Та без кохання в світі як?
Як же без щастя тепер нині,
Таїти біль у середині,
Яке ж це горе - покохати,
Та вам краще його не знати.
Краще не чути сотні раз.
Знай голос сповнений образ,
Страждань, яким немає меж,
Бо я страждаю, і ти теж.
І я благаю, зупинись,
Востаннє в очі подивись,
Востаннє вибери мене,
Бо разом ціле ми одне.
Якщо ж не ти моя дорога,
Тоді молитиму я Бога,
Щоб дав мені кохання знов,
А ти й собі нове знайшов.
Вагаюсь, може і кохаю,
Та ні, сама ж цього не знаю.
Проте є істина одна:
Доки кохаю - я жива.