Вона живе в свому світі без болі без сліз.Вона відмежована від зовнішнього світу стіною,просто стіною.В її світі немає нічого щоб могло ранити її,саме тому вона не дивиться новин,лише слухає музику і думає про нього,вона живе життям яке сама собі створила,здавалось ніхто крім нього і непотрібен,але знову сльоза на щоці,біль страх,жахи вночі,стрес,істерика,а ось і він черговий раз рятує її від усього,що може ранити її,але він не знає,що найбільше може ранити її сам,вбити...