Чому на душі так погано, і котять сльози з очей. Я стою на порозі в дурмані, не лічу вже ні днів, ні ночей. Все затихло, немов на картині, все біліє, навколо зима. Я із горем одна в самотині. Все тому що, тебе вже нема. Я не знаю, чому таке сталось,чом за літом приходить зима. Памятою, як часто сміялись; А тепер тебе вже нема.