А я не буду кохати нікого!
Самотньою старою помру.
А ти одружишся через три роки
І народиш купу дітей.
Ти будеш потерпати од своєї жони,
Котра буде тебе лупцювати
Роздираючи твої беньки,
Від ревності до крові.
Ти будеш ридати на підлозі,
А навколо стрибатимуть діти.
Ти будеш такий жалюгідний,
Гівно, а не чоловік!
Ти забудеш свою фізику,
Котру ти зараз зубриш,
Працюватимеш на заводі,
Прибиральником в туалеті.
Ти змарнієш і сивим станеш.
Ти зненавидиш жіночий весь рід.
... Я б і таким тебе кохала, придурок!
Тільки ти цього не зрозумів.